Привіт! Мене звати Роксік і я не люблю ділитися своєю історією минулого. Я жив у Вовчанську, і наче непогано жив — їсти було завжди, від дощу де сховатися. Але потім там стало дуже страшно і дуже небезпечно! Щодня гинули мої друзі… від вибухів, голоду й хвороб… Саме тому я не люблю згадувати ті часи.

Але я люблю мріяти! Про те, яким моє життя стане вже дуже-дуже скоро! Коли мене знайдуть мої люди. Коли вони прийдуть і серед усіх-усіх собак виберуть саме мене, Роксіка (так до мене тепер звертаються). Може, я і не найгарніший пес, але дуже вірний і маю дуууже багато любові для моєї майбутньої Людини, яка мене теж любитиме… називатиме своїм улюбленим хлопчиком… і даватиме смаколики постійно! І мрію, щоб іграшки були в мене… багааато! І обовʼязково — подушка! А я… я буду любити вас більше за все на світі, буду вчитися всім-всім командам! Обіцяю нічого не гризти і не робити нічого такого, за що ви могли б червоніти… Це все поки тільки мрія… Але ж ви мене знайдете, правда, мої Люди?