Про себе:

Привіт!

Мене звати Юпіджі, а для друзів — Юпі.

Раніше я людей побоювалась. Думала, що всі вони небезпечні. Як той дядько, який хотів мене отруїти на заправці, де я жила. Він не любив мене… казав, що заважаю. Тільки я не розуміла, кому… та людям, мабуть, видніше…

А ще уявляєте, я одна із перших підопічних URSA, яких вони врятували. Довше за всіх вже знаю їх.

І я живу не те щоб погано – вже майже півтора роки мені не потрібно шукати собі їжу чи ховатися від жорстоких людей. В Центрі Врятованих Тварин URSA мене люблять.

А ще у нас є Аліна. Вона показала мені доброту. Спочатку я і її боялася. Вона ще на мене щось надягала і пристібала мене. Тепер я вже знаю, що це називається «нашийник» та «повідець» і усі домашні собаки їх носять. А раніше страшно було… Я одразу мертвою прикидалася, щоб від мене відчепилися. Але Аліна розумна — не велася на це :)

І знаю, як поводитися у ветеринара, коли тобі роблять укол, бо вже багато таких отримала. Це називається вакцинація і вона у мене також є!

Взагалі, вважаю, що мені гріх жалітися. Люди навколо добрі, друзі-песики дуже веселі та завжди хочу гратися. Але я не така активна та мені набагато приємніші спокійні прогулянки та окремий диван. Я була кілька днів на домашній перетримці, як же то мені сподобалось…Я багато часу проводжу сама у вольєрі, бо мені так хочеться, щоб мене забрали додому…Я навіть розлизала собі лапи до крові…То ж дівчата дуже занепокоєні та активно шукають мені люблячу родину. Може саме ти можеш дати мені те, про що я мрію?

А поки я тут, мене можна підтримати, ставши фінансовим опікуном, та надсилати гроші на смачненький корм і необхідні обробки.