Вітаю!

Я Тихон і я з Херсона. Мене врятували після страшної катастрофи добрі люди.

Колись я жив там і було все добре, сито та безпечно... Але потім прийшла війна і стало дуже-дуже страшно. Люди поїхали і було нічого їсти…

А потім, одного дня, прийшла велика вода… Я думав, не справлюсь, боявся і дуже хвилювався… Я був голодний, довго кудись плив. В якийсь момент сил майже не стало…

Але мене врятували люди! Вони посадили мене в клітку та вивезли до величезного міста!

Спершу я боявся всього, постійно хотів їсти та багато спав. Я й досі побоююсь людей та незвичних ситуацій. Люди кажуть, що це стрес та ПТСР. Що воно — не знаю, але людям видніше…

Зараз я багато вчуся: як не боятися, як довіряти людям та як не стресувати, що зникне їжа та тепло. А ще я вчуся мріяти…. Понад усе я мрію про свою родину! Щоб вона була велика, і щоб всі-всі мене любили… І я буду любити всіх. Це ж родина!