Привіт!

Мене звати Бурррбон і зараз я розкажу вам свою історію.

Ще влітку мене з братами та сестрами знайшли в лісі біля м. Кривий Ріг. Ми були малі та, пам’ятаю, там було темно, страшно і голодно. Але потім прийшли люди і забрали всю нашу родину в тепло й безпеку!

Все було добре, крім візиту до лікаря! А вам би сподобалося, що в вас якісь голки встромляють, а ще у вуха та під хвіст заглядають! Бррр… Не хочу навіть згадувати.

Ми всі разом довго і весело жили в притулку, де було багато собак і ми всі гралися… А потім моїх братиків та сестер почали забирати… Казали, що їх відвезли додому і тепер в них є свої люди… родини… Все так швидко відбулося… Я не зрозумів, як опинився один… І довго думав, чого ж мене не забирають… Я теж хочу свою людину і свій дім. Щоб іграшки були… і смаколики… Навіть до лікаря згоден ходити, якщо треба!

Всі кажуть, що моя людина поки мене не знайшла… Але обов’язково знайде! І ми будемо з нею гуляти! Бо я люблю людей… і гуляти, і бігати, і гратися!

Людино, знайди мене скоріше! Якщо ти поки ще не готовий взяти мене додому, то можеш стати моїм фінансовим опікуном та підтримувати на відстані будь-якою зручною сумою. Я знаю, що ці кошти підуть на корм та обробки, а також на моє перебування у теплі та турботі в Центрі Врятованих Тварин URSA.